Роз'яснення щодо спеціального дозволу на користування надрами Межиріченської та Сілецької ділянок Межиріченського родовища
Ця подія зворушила жителів сіл Межиріччя, Сілець, та міста Соснівка. Хід аукціону в реальному часі, аж до визначення переможця торгів, відстежували громадські активісти, депутати Червоноградської міської ради та інші зацікавленя особи.
Причиною занепокоєння стало назрівання екологічної катастрофи. Окрім промислового видобутку вугілля, постійних пожеж на териконі Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська», що розташована на території села Межиріччя, планується видобуток піску на земельній ділянці, площею 117,26 га, яка розташована поблизу житлових будинків, що знищить лісові насадження, більшою частиною яких є сосновий ліс. Водночас за рахунок видобутку піску відбудеться ще глибше проникання в земну кору, що спричинить її руйнування. Усе це разом, на думку громадськості, може спричинити осідання земної поверхні, утворення тріщин і руйнування будівель мешканців Червоноградської міської територіальної громади.
В підтримку членів громади, в день проведення аукціону, Червоноградська міська рада на засіданні тридцять першої сесія восьмого скликання прийняла рішення №2070 від 14.09.2023 «Про звернення Червоноградської міської ради до Голови Верховної Ради України, Голови Львівської обласної військової адміністрації, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру». У зверненні висловлено прохання вплинути на дану ситуацію та не допустити екологічної катастрофи в цьому регіоні і скасувати результати аукціону від 14.09.2023 року, № лоту SUE001-UA-20230825, «Спеціальний дозвіл на користування надрами – Межирічанська та Сілецька ділянки Межиріченського родовища…».
В даний час наростає занепокоєння членів громади. Висуваються претензії керівництву Виконавчого комітету Червоноградської міської ради. Тому надаємо додаткову інформацію та деякі роз\'яснення з цього приводу.
Наявність у переможця аукціону (ТОВ \"ГАЛИЧ СЕРВІС АВТОТРАНС\") Спеціального дозволу на користування надрами ще не дасть йому права на початок розробки кар\'єру. Земельне законодавство вимагає відведення земельної ділянки. Порядок відведення земельної ділянки визначений Земельним Кодексом України, Законом України «Про землеустрій» та Законом України «Про Державний земельний кадастр».
Зараз вся територія гірничого відводу є зайнятою. Земельні ділянки мають користувачів. Для вилучення цих ділянок потрібна нотаріально засвідчена згода існуючих землекористувачів. Зміна цільового призначення, тобто переведення земель з категорії земель лісового фонду у категорію земель промисловості потребує обов\'язкового погодження з Кабінетом міністрів України. Ця вимога продиктована пунктом 7. ст. 20 Земельного кодексу україни.
В даному випадку частина території гірничого відводу площею 39,78 га (Сілецька ділянка) належить до земель лісового фонду державної власності, знаходиться у постійному користуванні Державного Підприємства ЛЬВІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО і має цільове призначення «Для ведення лісового господарства і пов\'язаних з ним послуг». Розпорядником цієї землі від імені держави є Львівська обласна військова адміністрація.
Друга частина території гірничого відводу площею 77,48 га (Межиріченська ділянка) є комунальною власністю. З них площею приблизно 20.0 га – комунальна власність Червоноградської міської територіальної громади. Ця частина ділянки знаходиться північніше від породного відвалу ЦЗФ і перебуває в оренді Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (колишня ЦЗФ). Цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія - Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Розпорядником цієї частини земельної ділянки є Червоноградська міська рада.
Решта території Межиріченської ділянки гірничого відводу є землями лісового фонду комунальної власності Львівської обласної ради, перебуває у постійному користуванні Сокальського дочірного лісогосподарського підприємства ЛГП «ГАЛСІЛЬЛІС». Розпорядником цієї землі є Львівська обласна рада.
В доповнення до цієї інформації надаємо витяг з документації гірничого відводу щодо геологічної характеристики територій залягання корисних копалин (піску). У геологічній будові району робіт беруть участь осадочні породи кам’яновугільного, юрського, верхньокрейдяного та четвертинного віків. Четвертинні відклади розвинені в районі повсюдно. Представлені флю-віогляціальними пісками, глинами, болотно-озерними утвореннями з шарами торфу.
Піски Межиріченського родовища за віком відносяться до четвертинних відкладів, за генетичним типом – до еолових дюн. Вся товща пісків на родовищі потужним шаром супіску поділяється на два горизонти: нижній та верхній.
Нижній горизонт характеризується наявністю у пісках водоносного горизонту з прошарками різно- та крупнозернистих пісків із вмістом мергелистого гравію.
Верхній горизонт представлений дрібнозернистими кварцовими пісками світло-жовтого та жовтого кольорів.
Корисною копалиною Межиріченського родовища є піски верхнього горизонту. Розвідана потужність пісків коливається в широких межах:
від 0,70 ‒ 5,75 м (Межиріченська ділянка) до 14,0 ‒ 20,0 м (Сілецька ділянка).
Середня потужність корисної копалини складає в межах Межиріченської ділянки від 1,30 до 2,88 м, в межах Сілецької ділянки ‒ від 2,18 до 6,65 м.
Нижньою межею підрахунку запасів прийнято рівень грунтових вод.
Мінімальна потужність корисної товщі, що увійшла до підрахунку запасів, складає 2,0 м. Із підрахунку запасів виключено піски із вмістом глинистих фракцій, що перевищують допустимі державними стандартами норми (некондиційні піски).
Породи розкриву на родовищі відсутні, тому Межиріченське родовище пісків відноситься до типу відкритих покладів.
Підстеляються піски глинами карбонатними темно-сірого до чорного кольору верхньокрейдяного віку.
Водоносний горизонт розташований на глибині від 0,75 до 13,0 м та залежить від рельєфу місцевості та метеорологічних умов. Водонасиченість четвертинного водоносного горизонту невелика.
Геологорозвідувальні роботи на Межиріченському родовищі проводились з метою створення сировинної бази будівельних матеріалів для забезпечення будівництва вугільних шахт в південній частині Львівсько Волинського кам’яновугільного району.
Межиріченська ділянка розвідана трестом «Волинськвуглерозвідка» у 1951 р. для забезпечення сировинною базою Пархачівського кар’єру. За результатами проведених пошуково-розвідувальних робіт було виявлено, а потім детально розвідано Межиріченське родовище (Пархачівський кар’єр). Запаси пісків Межиріченської ділянки, придатних для виготовлення будівельних та кладочних розчинів марок «50» та «30» були затверджені УкрТКЗ (протокол від 20.09.1952 No 768) у кількості 1693 тис.м3 за категоріями А2+В+С1, у тому числі: А2 ‒ 214, В ‒ 586, С1 ‒ 893. Сілецька ділянка виявлена під час проведення у 1955 році Міжріченською геологорозвідувальною партією тресту «Укрвуглегеологія» детальних геологорозвідувальних робіт. Запаси будівельних пісків Сілецької ділянки, придатних для штукатурних і кладочних розчинів марок «50» ‒ «100», були затверджені УкрТКЗ (протокол від 23.03.1956 No 1300) у кількості 1477 тис.м3 за категоріями А2+В+С1, у тому числі: А2 ‒ 491, В ‒ 259, С1 ‒ 727.
Гірничо-геологічні умови родовища сприятливі для його розробки відкритим способом – кар’єром. Межиріченська та Сілецька ділянки Межиріченського родовища не розроблялись. Державним балансом запасів корисних копалин України «Пісок будівельний» станом на 01.01.2023 року обліковано балансові запаси пісків
Межиріченського родовища по ділянках, у кількості (тис.м3), за категоріями:
- Межиріченська ділянка: А+В+С1–1693, у т.ч.: А‒214, В‒586, С1‒893;
- Сілецька ділянка: А+В+С1–1477, у т.ч.: А‒491, В‒259, С1‒727.
Спеціальний дозвіл на користування надрами Межиріченської та Сілецької ділянок Межиріченського родовища, розташованого в Червоноградському районі Львівської області, з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями, з подальшим видобуванням піску (промислова розробка родовища), виставлені на аукціон що відбувся .
