Коцік Сергій Михайлович
Коцік Сергій Михайлович
(26.10.1985 — 30.11.2022)
Випускник школи 2001 року
Дата і місце народження: 26.10.1985р. с. Стоянці Мостиського району Львівської області.
Дата і місце загибелі: 30.11.2022 р. м. Дніпро, лікарня
Звання : старший солдат 1 стрілецького батальйону 24 ОМБр імені короля Данила.
Обставини загибелі: під час бойових дій під Бахмутом отримав осколкове поранення, несумісне з життям.
Місце поховання: Алея Героїв міського кладовища в с. Бендюга
Відповідальний, працьовитий, скромний.
Безмежно любив свою сім’ю та Україну.
Світла пам'ять і вічна слава Герою!
Зі слів побратима: Старший солдат Коцік Сергій за час служби в 1 ст. батальйоні 24 ОМБр зарекомендував себе як справжній воїн. Завжди йшов першим у бій, незважаючи на складність операцій.
На перших позиціях біля Лисичанського НПЗ, незважаючи на смертельний ризик, здійснив евакуацію близько 30 воїнів, кількома ходками одним лише автомобілем по дорозі, яка повністю прострілювалась і тим врятував своїх побратимів.
На Херсонському напрямку після загибелі свого кума за відсутності офіцерів без жодних вагань взяв на себе тяжку ношу – очолив взвод, який під його керівництвом неодноразово проводив успішні наступальні і оборонні дії.
Ця людина своєю хоробрістю, людяністю та розумом згуртувала людей, які завжди йшли за своїм командиром…. Так трапилось і в останньому його бою. Сергій відчував, що це його, можливо, останній вихід (про що він розповів своїм побратимам). Але він не відступив і разом зі своїми бойовими товаришами вирушив в останній для себе штурм.
У селі Бахмутське, у районі школи, під час артобстрілу Сергій ціною свого життя врятував свого друга, відштовхнувши його від епіцентру вибуху, друг вижив, а наш Воїн, на превеликий жаль, отримав поранення, несумісні з життям.
Це була людина з великої літери!!! Достойний, щоб отримати найвищу нагороду!!! Для мене була честь служити разом з такою людиною!!!
Нагороджений: ‘’Хрест Героя’’ і орден ‘’За мужність III ступеня’’.
