Драган Євген Іванович
Драган Євген Іванович
(06.03.1980 — 25.05.2024)
Народився 06 березня 1980 року у селі Борятин Сокальського району Львівської області в сім’ї священника Івана і їмості Марії. У родині ще виховувалися старша дочка Іванна і молодший син Павло.
1 вересня 1986 року Євген іде до першого класу Борятинської основної школи. Найкраще йому вдавалися предмети гуманітарного циклу. У початкових класах займався у секції карате, яка діяла при школі. Хлопець був дуже веселим, товариським, мав багато друзів. Дуже полюбляв складати веселі сценки, без яких не обходилися жодні виступи і свята у школі.
Після закінчення 9 класу у 1995 році іде навчатися у Червоноградське ПТУ №55 на столяра будівельного, паркетника, яке закінчує у травні 1998 року.
Восени 1998 року поступає навчатися у Володимир-Волинську Регентську Духовну школу. Закінчив її у 2000 році, отримавши спеціальність катехита.
У лютому 2001 року прийнятий на шахту «Червоноградську» стрільцем охорони шахтної поверхні. У травні 2003 року звільнився за власним бажанням.
Протягом декількох наступних років їздив на роботу за кордон.
2014 року одружився. Дружина Оксана Матковська працює масажистом у ЦПСМД. У 2015 р. у них народився син Святослав.
18 березня 2022 року Євген був мобілізований до лав ЗСУ. За свою веселу вдачу серед побратимів він отримав і такий позивний «Веселий». Помер 25 травня 2024 року під час проходження військової служби в Сумській області.
31 травня тіло загиблого воїна Євгена привезли на батьківщину в рідне село Борятин, де і був похований на сільському цвинтарі. Присвоєно звання ‘’Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади’’.