Кічун Віктор Ігорьович
Кічун Віктор Ігорьович
(06.10.1988 — 21.03.2022)
Народився 6 жовтня 1988 року в м. Червонограді. Навчався у Червоноградській загальноосвітній школі І-III ступенів №4 до 9 класу.
Завжди усміхнений, щирий, привітний – таким його запам’ятали. Потім навчався в гірничому технікумі.
З 2007 по 2009 рік проходив військову службу у внутрішніх військах МВС України. Після служби і армії до 2015 року працював підземним прохідником 5-го розряду на шахті ‘’Великомостівська’’ та з 2019 на ДП ‘’Львіввугілля’’ ВП шахта ‘’Степова’’ на посаді прохідника.
Разом з дружиною Іванною ростив троє діточок: синочка і двох донечок. Хороший сім’янин, добрий син, не міг стояти осторонь, коли на рідну землю став зазіхати ворог. Упродовж кількох років брав безпосередню участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах міст Попасна, Дебальцеве, с. Піски, Донецького аеропорту, м. Авдіївки на посаді молодшого сержанта в складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Віктор був вправним воїном, постійно удосконалював свої бойові навички.
Після повномасштабного вторгнення окупантів в Україну знову бере до рук свою снайперську рушницю та стає до лав 24 ОМБр ім. короля Данила.
26 березня 2022 року командир 2 механізованого батальйону в/ч А0998 полковник О. Деркач доповів командуванню, що 21.03.2022 р. під час бойових дій в районі населеного пункту Новоолексіївка Луганської області в смузі оборони бригади противник, здійснивши наступ, значними силами на позиції підрозділів бригади спричинив втрату контролю над населеним пунктом, а з Віктором було втрачено зв’язок та візуальний контакт (ЗНИК БЕЗВІСТИ).
Батьки, родина, друзі, знайомі довгий час вважали, що Віктор у полоні. Дружина постійно вела пошуки зниклого чоловіка, виїжджала на численні акції з пошуку зниклих безвісти, комунікувала з різними організаціями, порушила кримінальне провадження.
І ось 1 травня 2024 року надійшла сумна звістка з Києва, що на підставі висновку експерта судово-молекулярно-генетичної експертизи, тіло (останки) загиблого оборонця України належать молодшому сержанту Кічуну Віктору, стрільцю-снайперу 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону в/ч А0998.
Загинув від вогнепального кульового поранення голови.
Поховали Героя 7 травня 2024 року на Алеї Героїв на Бендюзькому кладовищі.
