Хемич Іван Михайлович
Хемич Іван Михайлович
(23.02.1989 — 18.06.2022)
Народився 23.02.1989 р. в м. Червоноград, а проживав у с. Волсвин. Тут він ходив у дитячий садок, а з 1995 по 2004 р. навчався в школі. Іван був хорошим учнем: спокійним, справедливим, любив футбол та карате.
Після закінчення школи хотів вступити у військовий ліцей, але не міг цього зробити (за станом здоров’я), тому продовжував навчання в Сокальському ПТУ, де здобув професію кухаря-бармена.
У 18 років Іван одружився, проживав у с. Комарів і працював на шахті ,,Великомостівська’’. Разом з дружиною Вірою побудували будинок, виховували двох дітей: доньку Наталію та сина Романа.
Був учасником Майдану, а коли почалася АТО, пішов 29.04.2015 р. добровольцем захищати свою державу. Був піхотинцем, виконував бойові завдання у складі 53 ОМБР на території Донецької та Луганської областей.
Через декілька місяців, за власним бажанням, перевівся в 43 ОМБ на посаду снайпера-розвідника, де себе добре зарекомендував. Йому було присвоєно звання молодшого сержанта, отримав посаду командира відділення.
З 22.06.2015 р. по 14.07.2016 р. брав участь в боях під Горлівкою, Авдіївкою, Зайцево і багатьох інших напрямках. Неодноразово побував в тилу ворога, 07.06.2016 р. отримав поранення. Був нагороджений відзнакою Президента України ,,За участь в АТО’’. Після поранення міг залишити службу, бо в тілі залишилися осколки, але Іван продовжив службу.
19.07.2016 р. був демобілізований, а вже через місяць 25.08.2016 р. підписав контракт із ЗСУ і повернувся у свій підрозділ. Іван виконував завдання у найгарячіших і найнебезпечніших точках.
27.10.2016 р. був нагороджений медаллю ,,Захисник Вітчизни’’.
10.01.2018 р. став командиром взводу розвідки. За час контракту отримав понад 10 державних нагород.
Після завершення контракту працював у Польщі. Але коли 24.02.2022 р. почалася повномасштабна війна росії проти України, Іван, не роздумуючи, повернувся додому і вже 28.02.2023 р. знову взяв до рук зброю і став на захист України.
Служив у 96 ОМБР взводі розвідки. Його взвод виконував поблизу м. Архангельське Херсонської області бойове завдання, мав зупинити просування ворога в напрямку Кривого Рогу. І їм вдалося, хоча озброєні були лише стрілецькою зброєю, а ворог переважав у кількості бойової техніки й живої сили. Іван брав участь у визволенні населених пунктів Князівка, Ольгине, Тополине, Іванівка, Великопілля та інших населених пунктів. 18.06.2022 р. Іван зі своєю групою пішов на бойове завдання. Воно виявилося останнім.
Зі слів побратимів, Іван був відважним воїном, виконував надскладні завдання, приймав правильні рішення. Його поважали і любили.
18.06.2022 р. Іван зі своєю групою пішов на бойове завдання.
Воно виявилося останнім.
Загинув 18.06.2022 р. поблизу Миколаївки Херсонської області.
Поховали Героя в рідному селі Волсвин.
