Мельничук Володимир Васильович
Мельничук Володимир Васильович
(29.07.1974 — 16.04.2022)
Народився 29 липня 1974 року в селі Сілець Сокальського району Львівської області.
Навчався у Сілецькій школі імені Івана Климіва-Легенди з 1981 по 1989 р., а згодом вступив у Львівський технікум радіоелектроніки. У 18 років був призваний на строкову службу до лав Збройних сил України.
Після закінчення строкової служби Володимир працював на шахті "Зарічна", де виявив себе як надійний та працьовитий робітник. Його сильний характер та впевненість у собі допомагали йому подолати будь-які труднощі. Пропрацював на вугільній шахті протягом 17 років, під час яких він займав різноманітні посади та проявляв велику вправність та відданість своїй професії. Важка праця на шахті вимагала не лише фізичних, а й моральних зусиль, і Володимир впорався з цим завданням з великою мужністю.
У 1998 році Володимир Васильович Мельничук долучився до масового шахтарського страйку, який виник через невиплату заробітної плати та інші соціальні проблеми, що стосувалися гірників. Виявив свою солідарність з колегами та готовність боротися за свої права.
У 1999 році Володимир Васильович Мельничук одружився із коханою Тетяною. Його шлюб був виразом глибокої любові та взаємної поваги між ним і його обраницею. Після цього він став щасливим батьком трьох синів.
Його роль батька стала для нього найважливішою, і він завжди з великим натхненням виконував свої обов'язки батька, прагнучи забезпечити їхнє щасливе та безпечне майбутнє.
У 2004 році Володимир Васильович Мельничук долучився до Помаранчевої революції на Майдані Незалежності, де разом з тисячами інших українців виступав за демократичні зміни та протистояв авторитарному режиму.
З початку повномасштабного вторгнення Володимир Васильович Мельничук виявив велику відданість своїй країні та готовність боротися за її незалежність та територіальну цілісність. Сприйнявши загрозу, що нависла над Україною, він добровільно вирішив приєднатися до захисників своєї держави та захистити її кордони від потенційної загрози.
З 26 лютого 2022 року Володимир Мельничук перебував на захисті кордонів України в Донецькій області. Він виконував свої обов'язки з великою відданістю та рішучістю, беручи на себе важливу місію захищати свою країну від можливих загроз.
Перебуваючи на захисті кордонів у Донецькій області в н.п. Нове, з 9 березня Володимир демонстрував свою відданість ідеї свободи й незалежності своєї країни, готовий при необхідності віддати своє життя заради мирного майбутнього для України та її громадян. Його непохитна воля та готовність стати на захист були великим духовним прикладом для його товаришів по зброї.
15 квітня 2022 року став днем, коли Володимир Васильович Мельничук стояв на передовій у важких боях, віддаючи сили та мужність для захисту своєї країни. У цей день він проявив велику хоробрість і рішучість під час жорстоких боїв. Він виконував бойове завдання разом зі своїми побратимами. Наступного дня, 16 квітня, під час важного бою, Володимир загинув, віддавши своє життя заради своєї країни та свободи свого народу, борючись за волю і незалежність рідної України. Його самопожертва і героїчна відвага завжди будуть пам'ятатися та шануватися як вияв великодушності та відданості боротьбі за волю і гідність України.
Нагороджений відзнакою «Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади (посмертно)».
