Момоток Михайло Володимирович

Момоток Михайло Володимирович

(28.08.1973 — 15.05.2022)

Народився 28 серпня 1973 року в сім’ї Софії (Любові) і Володимира, був четвертим сином із шести у батьків. Був веселою і компанійською людиною, проводив багато часу з братами.

З 1980 по 1990 роки вчився в Тутовицькій школі Сарненського району, Рівненської області.

Після школи вчився в ПТУ №21 м. Сарни на водія-механіка.

З 1988 року працював у колгоспі ‘’Горинь’’ Сарненського району.

З грудня 1991 по грудень 1993 року проходив службу в Збройних силах України. Після служби повернувся в колгосп.

У лютому 1995 року одружився з коханою Оксаною і переїхав жити в м. Червоноград.У цьому ж році в травні народилась перша донька Світлана, а у вересні 1996 року народилась друга донька - Ольга. Михайло був дуже добрим, турботливим і справедливим татом, весь свій вільний час проводив з дітьми.

З 1995 по 2002 роки працював на шахті 4 ‘’Відродження’’.

З 2002 по 2017 роки був бригадиром на будівництві в м. Київ.

У 2014 році був учасником Революції гідності.

У 2015 році старша донька вийшла заміж, яка в 2017 році народила йому внучку Полінку. У 2018 році видав молодшу доньку заміж, яка Михайлу народила внука Тимофія.

У 2018 році повернувся працювати на шахту 10 ‘’Степова’’.

У 2020 році їздив на військові навчання в м. Яворів, на полігон.

24 лютого 2022 року у перший день повномасштабної війни пішов у військкомат з військовим квитком, щоб воювати за свою країну. 8 березня 2022 року дружина бачила Михайла востаннє. Цього ж місяця дізнався, що донька Ольга вдруге вагітна, був дуже цьому радий.

Призвали Героя на службу у військову частину А4053 115 бригади на посаду механіка-водія-електрика радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки.

З квітня 2022 року був на нульовій позиції у м. Сєвєродонецьк.

Загинув 15 травня 2022 року внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання.

Зі слів бойових побратимів Михайло був старшим охорони штабу, відправив молодих товаришів в укриття зі словами: ‘’Я сам справлюсь!’’, чим врятував їм життя, до останнього виконував своє завдання. Вони відгукувались про Михайла як про справедливого, мудрого і відданого своїй країні воїна.

Поховали його в с. Тутовичі, бо він так хотів і казав про це своїм рідним.

За рішенням Червоноградської міської ради 23.06.2022 р. Момотку Михайлу Володимировичу присвоєно звання ‘’Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади’’.

1 травня 2023 року нагороджений медаллю ‘’За військову службу Україні’’.