Денисюк Олександр Анатолійович
Денисюк Олександр Анатолійович
(15.05.1977 — 07.06.2023)
Народився 15 травня 1977 року в м. Червоноград Львівської області.
Навчався в місцевій загальноосвітній школі №12.
Здобував освіту в Белзькому ПТУ за спеціальністю «будівельник і електрослюсар».
У 18 років був призваний на військову службу. Служив у танковій дивізії в Новоград-Волинському Житомирської області. Під час служби проявив себе здібним армійцем, був навідником танка, мав звання молодшого сержанта.
Після армії працював на ремонтно-механічному заводі в м. Червоноград електриком.
Пізніше працював шість років на шахті №1 "Великомостівська".
Їздив на роботу за кордон у країни Європи: Польща, Німеччина, Італія.
Був дуже веселий, мав багато друзів, любив музику, у шкільні роки навчався в музичній школі по класу скрипка. Захоплювався карате, навіть мав нагороди. Особливо любив риболовлю.
Був одружений, має доньку Анастасію.
Коли окупант вторгся на терени нашої країни, Олександр пішов у місцевий "Будинок воїна", але йому відмовили, сказали: "Йдіть додому, вас повідомлять".
18 квітня 2022 року його мобілізували і він став до лав Збройних сил України. Спочатку був на навчаннях на полігоні в с. Старичі і в м. Яворові на Львівщині. Воював у складі військової частини А7013 молодшим сержантом, був навідником 2 танкового взводу 3 танкової роти танкового батальйону.
З 7 червня 2023 року в населеному пункті Новоданилівка Пологівського району Запорізької області з ним перервався зв'язок. П'ять місяців вважався зниклим безвісти. У кінці вересня ідентифікували тіло нашого Героя.
2 листопада 2023 року тіло нашого Захисника привезли і поховали на Червоноградському кладовищі в с. Бендюга.
Присвоєно звання "Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади".
Нагороджений медаллю "Ветеран війни".