Соляк Василь Петрович
Соляк Василь Петрович
(01.01.1981 — 27.03.2016)
Народився 1 січня 1981 року в с. Острів Сокальського району Львівської області. Великим щастям для мами Надії Йосипівни та батька Петра Ярославовича була поява такої радіотелевізійної апаратури» третього розряду. Отримав професію «Радіомеханік».
У 2001 році прийнятий на посаду верстатника деревообробних верстатів ІІІ розряду в цех по виробництву меблів. Але його цікавила техніка і через кілька років (2005р.) він уже гірник підземний ІІІ розряду розподілений на дільницю автоматики.
У 2012 році уже слюсар V розряду. За свою багаторічну сумлінну працю у вугільній галузі він отримав грамоту від Незалежної профспілки гірників України шахти «Червоноградська»
11 березня 2015 року Василя Соляка було призвано до війська наказом «Про часткову мобілізацію» В-0213 та направлено до військової частини 179 ОНТЦ м.Полтави. Василь мав звання молодшого сержанта 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 24-ої окремої механізованої бригади
З 20.06.2015 по 27.08.2015 рр. брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Сумлінно виконував бойові завдання. Потім проходив службу в с.Степний Яр Новоайдарівського району Луганської області.
27 березня 2016 року приблизно 0 22 год. Помер від гострої серцевої недостатності в районі виконання завдань підрозділу, поблизу населеного пункту Новоайдар Луганської області.
Тіло Василя привезли з Луганської області волонтери та члени громадської організації «Правий сектор». Скорботний кортеж зустрічало все село. Ховали воїна наступного дня. Поховали Василя на цвинтарі в рідному селі.
3 січня 2017 року в Острівському НВК на фасаді школи, де вчився Василь, відкрили та освятили меморіальну дошку пам'яті Василя Соляка.
Право відкриття меморіальної дошки було надане братам загиблого бійця.
Василь Соляк з меморіальної дошки щодня зустрічатиме і проводжатиме поглядом учнів, нагадуватиме кожному з нас, що він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.
Коли в Василя з'явилися два братики Михайлик та Іванко, то він ними опікувався. Цю рису він пронесе через усе своє життя.
У 1988 році він пішов у перший клас Острівської середньої школи. Вчителі пам'ятають його як розумного і допитливого учня, у нього була хороша пам’ять. Про таких кажуть «схоплює на льоту». Був вправним, гнучким та спортивним на уроках фізкультури. Для однокласників він був другом і порадником.
З 1993 по 1997р.р. навчався у Червоноградській дитячій художній школі. У нього був хист до малювання. Отримав фах «Загальна художня підготовка».
Після школи у 1998 році вступає до професійно-технічного училища №59 м. Львова. Кваліфікація «Радіотехнік з обслуговування та ремонту
