Про звернення Червоноградської міської ради Львівської області, до Президента України Порошенка Петра Олексійовича щодо визнання депортованими громадян України, які в 1944—1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки.

Керуючись Конституцією України та ст.ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи звернення громадян, Червоноградська міська рада,

В И Р І Ш И Л А:

1. Прийняти звернення Червоноградської міської ради Львівської області, до Президента України Порошенка Петра Олексійовича щодо визнання депортованими громадян України, які в 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки .

2. Загальному відділу виконавчого комітету Червоноградської міської ради направити звернення до Президента України.

3. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань охорони здоров’я, праці та соціальної політики, освіти, культури, духовного відродження, сім’ї, молоді та спорту ( Курівчак Н.М.).

Міський голова А.І. Залівський

Секретар міської ради О.О. Грасулов

Заступник міського голови

з питань діяльності виконавчих органів ради Н. Р. Турко

Голова постійної комісії з питань

охорони здоров’я, праці та соціальної політики,

освіти, культури, духовного відродження, сім’ї,

молоді та спорту Н.М. Курівчак

Начальник юридичного відділу В.П.Цюпа

ЗВЕРНЕННЯ

Червоноградської міської ради Львівської області

до Президента України Порошенка Петра Олексійовича

щодо визнання депортованими громадян України, які в 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки.

9 вересня 1944 року між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного Визволення було підписано Угоду про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР.

В результаті реалізації цього акту сотні тисяч осіб було примусово переселено з території Польщі на територію сучасної України, при цьому депортовані особи були позбавлені свого майна (земель, будинків, підприємств, що залишилось на території Польщі).

Лише за офіційними даними у 1944 - 1946 роках було переселено до СРСР 482,8 тисяч осіб.

Депортація українського населення, крім 1944 - 1946 років, також відбувалася у 1948 та 1951 роках. У відповідності до Договору між СРСР і ПНР «Про обмін ділянками державних територій» від 15.02.1951 р. Польщі було передано Нижньо-Устриківський район й окремі села Хирівського та Стрілківського районів тодішньої Дрогобицької області. Цей договір 26.05.1951 р. було ратифіковано Сеймом Республіки Польща, 28.05.1951 р. - Президентом Польщі, а 31.05.1951 р. - Верховною Радою СРСР.

Конституційний Трибунал Речі Посполитої Польської від 19 грудня 2002 визнав, а Європейський суд з прав людини за 22.06.2004 року підтвердив, що угода від 9 вересня 1944 року «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» не мала жодних правових підстав для її підписання, а дії, пов’язані з виконанням її умов з примусової евакуації, є незаконними.

У польському законодавчому акті від 08 липня 2005 року що регулює відносини між державою та громадянами, примусово переселеними на підставі згаданої угоди, вживається термін «вигнання», що додатково підтверджує, що ці події вважаються депортацією.

До цього часу Українською державою офіційно не визнано, що зазначені примусові переселення були такими, що порушують права людини.

Внесений на розгляд Верховної Ради України законопроект №4783 від 8.07.2009 р. “Про визнання депортованими громадян України, які в 1944-1951 роках бути примусово переселені з території Польської Народної Республіки на територію Союзу Радянських Соціалістичних Республік”, навіть не був включений до порядку денного.

Більше того, на державному рівні зовсім не порушується питання повернення майна примусово переселенним українцям (земель, будинків, підприємств, що залишилось на території Польщі).

Дане питання повинно вирішуватися на міжнародному дипломатичному рівні між Україною та Польщею. А потім врегулювуватись на законодавчому рівні.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Конституції України, ведення переговорів та укладання міжнародних договорів віднесено до повноважень Президента України. Внесення законодавчих пропозицій до Верховної Ради України щодо надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України, а, отже, і пропозицій щодо припинення їх дії (денонсації), належить до сфери компетенції Президента України.

Червоноградська міська рада просить Вас, врегулювати проблему статусу депортованих з Польші у 1944 - 1946 роках і у 1951 році осіб, шляхом проведення двохстронніх міжнародних домовленостей між Україною та Польщею, а також внести відповідну законодавчу пропозицію до Верховної Ради України, з метою визнання примусово переселених з Польщі осіб українського походження у 1944-1951 рр. депортованими та здійснення відшкодування моральних, матеріальних збитків та надання соціальних пільг для громадян України, що постраждали внаслідок депортації у 1944-1951 рр.

Прийнято на засіданні

Сьомої сесії сьомого скликання